Миронівський (Старченківський) район Київської області був утворений 07 березня 1923 року і розташований в північно-східній частині Київської області за 100 км від столиці України – міста Києва. На півночі він межує з Кагарлицьким, на заході з Рокитнянським районами Київської області, на північному сході з Канівським районом Черкаської області, на півдні з Богуславським районом Київської області та Корсунь-Шевченківським Черкаської області.
Саме з прийняттям постанови «Про введення народного суду на Україні» 04 січня 1918 року починає формуватися система судоустрою, що лягла в основу сучасної судової системи України. Цим нормативно-правовим актом було скасовано стару судову систему та утворено нові дільничні, повітові і міські суди.
Так, після 1923 року було створено дільничний народний суд Старченківського району в місті Миронівка.
З моменту об’єднання союзних республік в єдину державу – Союз Радянських Соціалістичних Республік в 1923 році було створено Верховний суд СРСР. Він був не тільки судовим органом, але і органом нагляду за дотриманням Конституції СРСР та революційної законності, за діяльністю верховних судів народних республік. Компетенція Верховного суду СРСР поступово розширювалась.
В 1926 році на Верховний суд СРСР було покладено функцію тлумачення загальносоюзного законодавства і з цього року він став касаційною інстанцією по справам, які розглядались воєнними трибуналами.В 1929 році Верховний суд СРСР отримав право законодавчої ініціативи.
Радянська судова система була закріплена в Конституції 1936 року та основаному на ній Законі «Про судоустрій СРСР, союзних та автономних республік», який був прийнятий Верховною Радою в серпні 1938 року.
Верховний суд СРСР створений в 1924 році, зберігся, але його статус в судовій системі був істотно змінений.
Відповідно до Конституції 1936 року Верховний суд СРСР став вищим судовим органом та отримав право відміняти рішення судів союзних республік.
Конституція 1936 року змінила порядок вибору суддів та народних засідателів – вони обиралися всією громадою строком на 3 роки.
З 1957 року судова система в СРСР почала будуватися в залежності від адміністративного поділу держави. Здійснився перехід до системи районних та міських судів. Строк повноважень народних суддів з 3 до 5 років. Народні засідателі обирались строком на 2 роки.
30 червня 1960 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про судоустрій Української РСР» згідно з яким замість дільничних народних судів було передбачено єдиний народний суд району чи міста.
Правосуддя здійснювалось Верховним судом Української РСР, обласними судами і районними (міськими) народними судами, тому дільничний народний суд Старченківського району Київської області став районним народним судом.
В 60-х роках минулого століття Старченківський район було перейменовано в Миронівський район Київської області і Старченківський районний народний суд став Миронівським районним народним судом.
Рішенням виконавчого комітету Миронівської районної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1971 року дозволено будівництво Будинку правосуддя в місті Миронівка Київської області по вулиці Першотравневій, 3.
В 1976 році Будинок правосуддя здано в експлуатацію і до цього часу суд знаходиться в цьому приміщенні, а також орендує приміщення по вулиці Першотравневій, 5, де знаходиться канцелярія суду.
Згідно з матеріалами справ в період до 1992 року народними суддями Миронівського районного народного суду були Поваженко, Мирошніченко, Большакова, Тимошенко, Галінзовський, Шкрудь В.І., Нечитайло А.М., Лясківська В.І., Капишін М.П. та інші.
Відповідно до Закону СРСР від 30.11.1979 року «Про Верховний суд СРСР» народні суди були низовим та основним ланцюгом радянської судової системи, так як саме вони розглядали як суд першої інстанції більшість цивільних та кримінальних справ. Крім того, народні суди вели виховну та роз’яснювальну роботу серед населення.
При народних судах перебували судові виконавці, які виконували рішення суду та вироки.
Додатком 1 Постанови Президії Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2799-ХІІ «Про мережу районних (міських) народних судів та число народних суддів» в Миронівському районному народному суді була встановлена кількість – три народних судді.
Указом Президента України від 22 січня 1996 року «Про затвердження мережі та кількісного складу суддів районних (міських) судів України» в Миронівському районному суді Київської області було збільшено кількість народних суддів з трьох до чотирьох.
20 серпня 2001 року Указом Президента України № 641/2001 затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів України та збільшено кількість суддів Миронівського районного суду до п’яти.
Відповідно до штатного розпису на 2016 рік в Миронівському районному суді Київської області затверджено 26 штатних одиниць, з них 5 суддів, 19 державних службовців, 1 службовець, 1 прибиральник службових приміщень.
До 1993 року головою Миронівського районного суду Київської області був Капишин М.П.
Рішенням Київської обласної Ради народних депутатів від 06 травня 1993 року головою Миронівського районного суду Київської області обрано Рудика Ю.В., а Капишина М.П. увільнено від виконання обов’язків у зв’язку з обранням суддею Київського обласного суду.
З набранням чинності 28.03.2015 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зборами суддів Миронівського районного суду Київської області шляхом таємного голосування головою Миронівського районного суду одноголосно обрано Рудика Юрія Володимировича строком на два роки з 16 квітня 2015 року по 15 квітня 2017 року.
Суддю Пархоменко Валентину Миколаївну було відраховано зі штату Миронівського районного суду з 31.08.2017 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2017 року №2494/0/15-17 «Про звільнення Пархоменко В.М. з посади судді Миронівського районного суду Київської області у відставку» та суддю Рудика Юрія Володимировича було відраховано зі штату Миронівського районного суду з 06.06.2017 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року №1212/0/15-17 «Про звільнення Рудика Ю.В. з посади судді Миронівського районного суду Київської області у відставку».
Суддями Миронівського районного суду Київської області на сьогодні є
:Гаврищук Андрій Володимирович, Капшук Любов Олексіївна, Поліщук Андрій Сергійович.
У випадках, визначених процесуальним законом, до здійснення правосуддя залучають присяжних, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
Список присяжних Миронівського районного суду Київської області затверджено рішенням 26 сесії VII скликання Миронівської районної ради від 17 грудня 2019 року №552-26-VII у кількості 15 осіб.
Відповідно до статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, зі змінами, організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату суду Тимошенко Ігор Анатолійович.
До апарату суду входять керівник апарату суду, заступник керівника апарату суду, помічник голови суду, помічники суддів, консультант суду, головний спеціаліст, старший секретар суду, секретарі судових засідань, судові розпорядники, секретарі суду, архіваріус, прибиральник службових приміщень.
В архівному фонді Миронівського районного суду Київської області зберігаються документи з 1944 року.
Основною функцією Миронівського районного суду Київської області є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення захисту гарантованих Конституцією прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави.
_03_03.png)
